Page 20 - PC02_L03_Rakhmetov
P. 20
Приблизно в один час працювали вчені
М. М. Сибірцев, К. Д. Глінка, А. А. Ізмаїльський, котрі серйозно займалися
питаннями ґрунтоутворення, родючості ґрунту.
У другій половині — наприкінці ХІХ ст. в Росії вже були класичні праці
К.А. Тімірязєва про фотосинтез, які мали величезне значення для розвитку
рослинництва як науки. К. А. Тімірязєв першим розкрив значення, суть і
механізм фотосинтезу.
Із визнаних учених-рослинників того періоду можна назвати
австрійського професора Гуго Вернера, який своєю
працею «Керівництво до вирощування кормових рослин»
(1876, перевидання 1889) вніс значний вклад у розвиток
рослинництва. Ця книга на той час була одним з найбільш
повних навчальних посібників, написаних на високому
науковому рівні. В ній подані ботанічна, біологічна й
екологічна характеристики, технології вирощування
великої кількості однорічних і багаторічних трав, культур
родини хрестоцвітих, гвоздикових, мокрецевих,
розоцвітих, айстрових, гарбузових, лободових та ін.