Page 18 - PC02_L03_Rakhmetov

Важливе значення для розвитку агросистем мають праці П. А.
Костичева (1855). Він був одним з провідних теоретиків польового

травосіяння ХІХ ст. Багато зробив для вивчення водного режиму,
клімату та їх зв'язку з родючістю ґрунтів, рослинністю український

учений Г. Н. Висоцький (1892). Аналогічну роботу провів також
український учений І. К. Пачоський. Її результати опубліковані,
зокрема, в книзі «Стадії розвитку флори» (1891), що має пряме

відношення до розвитку наукових основ рослинництва.

У ці самі роки і на початку ХХ ст. працювали видатні фахівці в галузі

рослинництва, викладачі одного з найстаріших вузів України й СНД
Уманського сільськогосподарського інституту (нині Уманський

державний аграрний університет) А. С. Гусаковський, М. К. Васильєв.

Вони читали досить великий курс рослинництва. Обидва вели
дослідження з питань сортового підбору і технології вирощування

польових культур.

Результатом цих досліджень був по суті перший підручник з

рослинництва в Україні, написаний професором М. К. Васильєвим,

«Частное земледелие, или учение о полевых и луговых культурах»
(1912) обсягом близько 30 аркушів.