Page 7 - PC02_L03_Rakhmetov

Досвід людства нагромаджувався поступово на основі практики і

передавався спершу усно, як і народний фольклор. Коли виникла писемність

(за 3-5 тис. років до н. е., а можливо раніше), агрономічні знання

нагромаджувалися за допомогою письма, зокрема, про це є відомості у
Вавилоні, Сирії, Єгипті. Виявлено багато клинописів країни шумерів у

Межиріччі Тигру і Євфрату, а також цивілізації, яка передувала шумерській

культурі. Завдяки їм одержано відомості про складне інтенсивне зрошуване
землеробство Вавилону.

З письмових праць до нас дійшли, наприклад, закони царя

Хаммурапі (бл. 1760 р. до н. е.), твори грецьких істориків і

письменників, в яких відображено високе на той час мистецтво

створення поливних систем, зокрема, праці Гесіода (І тис. до н.
е.), Еврипіда та Аристотеля (IV ст. до н. е.), римських

письменників Катона «Про землеробство», Варона, Колумелли,

Плінія про землеробство і рослинництво, візантійська

енциклопедія «Геопоніки» та ін.