Page 79 - PC02_L06_Klymenko

Малопоширені плодові рослини

Історія світового садівництва пов'язана з переносом у культуру дикорослих

плодових і ягідних рослин. Першими з них були окультурені виноград, малина,

яблуня, груша, айва, пізніше почали вирощувати абрикос, гранат, персик,

черешню, вишню. У XVII ст. у сади прийшла суниця, у XX ст. – смородина, аґрус,

малина, клюква, а в середині XX ст. у культуру були уведені обліпиха, горобина,

калина, жимолость, актинідія, глід, хеномелес, кизил.

У природі існує значна різноманітність плодових рослин, цінних як донори

високої якості плодів, продуктивності, стійкості і т.ін. і в цьому відношенні їх

пошук – практичне продовження робіт М.І. Вавилова з цілеспрямованого і

раціонального використання рослинних ресурсів планети.

Він зробив підсумок гігантської колективної роботи, організована ним колекція

зразків рослин була найбільшою у світі і сягала 200 тис. видів і форм.

На її основі М.І. Вавилов у 1926 році сформулював теорію центрів походження і

різноманіття культурних рослин, у якій він зазначив, що культурна флора виникла

і сформувалася у певних географічних місцях і умовах.